Як українці наїздили карту України у Страві

20 січня 4 українських велосипедисти подолали 130 км протягом 12 годин для створення карти України в Киівській області. Цей особливий маршут українці приурочили до Дня Соборності, який святкують 22 січня.

Вони їхали по GPS-навігатору, промальовуючи карту країни у спеціальній програмі для відстежування активності спортсменів Strava.

Автором ідеї є 40-річний програміст Тарас Гулеватий. Півроку назад він звернув увагу, як велосипедисти з Америки намалювали карту світу і вирішив, що таким же способом можна зробити і мапу України.

“Задумка була здійснити це до Дня Соборності, свята українців”, - поділився один з учасників подорожі, Євген Гуральський, якому 29 років.

Всі 4 велосипедисти – логіст Євген Гуральський, програміст Тарас Гулеватий, менеджер продажів Сергій Іванюк, автомеханік Павло Солдатов – познайомилися на форумі для велосипедистів Києва.

Це не перша їхня спільна подорож, але перша такого маштабу зимова поїздка.

Мапу зарання розробив Тарас Гулеватий.

“На комп'ютері ми намалювали силует карти України. На одному сайті фактично вручну створили орієнтовний маршут, який мав відображати цей обрис. Маршути вклали в навігатори, і ми рухались за ними”, - ділиться Євген Гуральський.

Велосипедисти вже мають практику створення схожих карт, приміром трек у формі дельфіна у межах Києва.

Маршути викладають у програмі Strava, відомої між спортсменами.

Отож о 8 ранку мандрівники виїхали з Майдану Незалежності. Власне він був вибраний точкою початку, вважається “символом незалежної і соборної України”, розказує Гуральський.

“Проїхати Україну” мали плани за меншу кількість часу, ніж вдалося.

“Планували, що їхатимемо 13 км/год і проїдемо дорогу за 10 год”, - веде розповідь Євген. Проте зимовий шлях підправив плани: відстань 130 км проїхали за 12 годин.

Зупинки робили щодві години, щоб підкріпитися, - щоб була енергія для крутіння педалей.

“Маршут був орієнтовний, це розвідування було. Тому де-не-де проходили пішки, вели велосипеди поряд, переходили невеличку річечку. 5-7 разів переносили двоколісних вручну”, - каже спортсмен.

І це за тої умови, що у всіх велосипедів була відповідна шина, а в одного з членів групи була гума, призначена якраз для льоду.

За розповіддю Гуральського, найбільш складною була перша частина маршуту: район Голосіївського парку, парк “Феофанія” і поряд з смт Чабани, бо цей відрізок має видатний рельєф.

По дорозі зустрічалися косулі і зайці.

“Падіння були у всіх, приблизно по 10 разів за мандрівку, але падіння були м'які через сніг”, - розказує мандрівник.

Власне Євгену трапилась дорожньо-водна оказія.

“При перетині рівчака поблизу “Феофанії” я рухався третій. Товариші перестрибнули і я перестрибнув, проте ноги зісковзнули і я пішов під лід. Намочив ноги. Ми зробили зупинку, викрутив воду з панчіх, надягнув, продовжили їхати. Протягом їзди ніби стерпно, але ноги охолоджуються”, - розказує велосипедист.

Рятівним кругом виявилась нова пара шкарпеток.

“В Боярці купив шкарпетки. Через те, що гори показали мені вихід з такої пригоди, то я маю досвід, що спершу слід надягти сухі шкарпетки, поверх – пакети з поліетилену, які служать ізоляцією між мокрими черевиками і сухими ногами. Надягнув сухі шкарпетки з кульком – продовжили рух”.

Проте шкарпетки з кульком помагали 1,5-2 години.

Потім чоловік збагнув, як замерзають ноги. “Я через це був у розпачі, була думка покинути маршут. Але спостерігав за собою, завершив нашу дорогу. Все гаразд, я не став хворим”, - підмітив Євген Гуральський.

Приблизно о 8 вечора група вернулась у Київ.

Особисті рекорди у кожного з членів команди свої: Євген Гуральський одного разу за день подолав 250 км. Натомість Тарас Гулеватий проїзджав відстань 600 км за один заїзд.

Але до відстаней на 100 км треба ставитись з обережністю.

Велосипедист Гуральський звертає увагу: “Якщо ви не проїзджали таку відстань, то не слід їхати її зимою, але розумніше – в гарну погоду. При сухій погоді маршут неважкий. Кажуть, що щоб їздити – потрібно їздити, розвиватись від простішого до важчого. Всі колись подолали свої перші 100 кілометрів”.