Мальовничий велотуризм по Київській області

Хотя зараз за вікнами часто ллє дощ, і справжнім літнім теплом поки і не пахне, все одно хочеться розповісти про набирає популярність способі помандрувати, а що ще важливо – з користю провести час.

Велотуризм набирає обертів, і це не може не радувати, адже в Україні є на що подивитися, і при правильно складеної маршрутної карті можна відвідати дюжину цікавих і неймовірно красивих місць. Особливо такий відпочинок сподобається тим, хто любить активний відпочинок, а також любить краси нашої матінки-природи. До того ж, не забуваємо, що велосипед – екологічний вид транспорту і допомагає підтримувати відмінну фізичну форму.

Якщо у вас немає велосипеда – не біда. Благо зараз є безліч компаній, що пропонують велосипеди напрокат. Отже, велосипеди орендовані, прийшов час прокласти маршрут.
Скажімо, якщо ми виїжджаємо з Києва, то є один досить поширений веломаршрут, і, вибравши його, ви зустрінете на своєму шляху безліч захоплюючих місць.

Отже, варто виїжджати по обухівській трасі, і тут теж є свій плюс, адже тут прокладений хороший асфальт, а в якості пам'яток можна поки що побачити шикарні особняки різних форм і кольорів. Рухаємося до містечку Українка, і тут перед очима відкривається Дніпро у всій своїй красі.

Далі прямуємо вздовж різних маленьких сіл, і тут на шляху зустрічається колиска української цивілізації, так і взагалі слов'янського народу – село Трипілля. Можна просто помилуватися ярами і зеленої розкішшю, але не завадило б зайти в археологічний музей і подивитися, як жили наші предки.

Відпочили – і далі в путь. Принадність цього маршруту в тому, що в принципі майже всю дорогу їдемо вздовж Дніпра, а вигляд великої річки з дрібними острівцями просто заворожує. Наступний привал у Ржищеві. Швидко оцінюємо Дніпро з цього ракурсу, і, якщо є час і можливість, орендуємо човен і пливемо милуватися відновленій, але від цього не менш красивою, давньої і прекрасної Гусинському церкви, а якщо точніше – храм Преображення Господнього. Храм не просто красивий, але і його історія заслуговує захоплення.

Ну а далі за курсом село Балико-Щучинка зі своїми розкішними багаторічними лісами, обривами над самим Дніпром, великою історією. Тут знаходиться музей під відкритим небом – Букрынский плацдарм. Там же і останки міста-фортеці Чучина.

Це місце теж варто відвідати. Тут дуже спокійно й умиротворено, саме воно після галасливого міста. Більш того, якщо приїхати в ці околиці в середині літа, то можна потрапити на етнофестиваль «Трипільське коло» і потанцювати разом з виступаючими групами.

Якщо ви відчуваєте, що для першого досвіду вистачить, то радимо ще відвідати сусіднє село Уляныки і попити цілющої води з джерела, що відновить ваші сили, а потім можна вирушати у зворотний шлях. І не забудьте фотоапарат і зробити докладний фотозвіт відвіданих місць, на заздрість друзям і знайомим.